-
1 починати війну
make war, levy war -
2 починати
= початиto begin, to start; ( справу) to commence, to set up; to set on foot, to initiate; ( роботу) to fall (to), to launch, to put one's hand (to)починати війну — to levy war (upon, against)
починати дії — to start operations; to open ground, to open the ball
починати діяти — to begin to work; ( вступати в дію) to take action, to come into play; (про ліки, заходи) to take effect
починати з абзацу — to indent a line, to begin a new line, to begin a ( new) paragraph
починати з чогось — to begin with smth.
починати кампанію — to start (to open, to launch) a campaign
починати пісню — to start a song; to strike up
починати розмову — to begin (to start, to lead off) a conversation
починати світитися тех. — to ignite
-
3 make war
-
4 levy war
починати війну; вести війну; зазіхати на безпеку держави -
5 war
1. n1) війна; бойові діїshooting war — гаряча (справжня) війна
war of siege — блокада; позиційна війна
to go to war (against) — вдаватися до зброї (проти когось); починати війну (з кимсь); іти на фронт (на війну)
to wage (to make, to levy) war on (against) smb. — вести війну (воювати) з кимсь
2) боротьба; ворожнеча; ворожістьwar of the elements — боротьба стихій, стихійне лихо
3) поет. зброя; війська4) поет. битваwar bonds — фін. облігації воєнних позик
war brides — амер. дружини американських військовослужбовців, що одружилися під час служби за межами США
W. Book — військ. мобілізаційний розклад
war build-up — військ., розм. воєнні приготування; зосередження військ
war cabinet — військовий кабінет; уряд воєнного часу
W. College — військовий коледж
W. Department — військове міністерство (у США)
war eagle — орн. беркут
war effort — мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту
war fever — мед. висипний («воєнний») тиф
war footing — воєнне становище; бойова готовність
war guilt — відповідальність (вина) за розв'язування війни
war hawk — амер. палій війни
W. House — військ., розм. військове міністерство
war loss — військ. воєнні втрати; корабель, що потонув під час воєнних дій
W. Office — військове міністерство (у Великій Британії)
war outfit — військове майно; бойова техніка; озброєння і обмундирування воєнного часу
war room — мор. командний пункт
war strength — бойовий склад; чисельність за штатами воєнного часу
war to the knife — військ. війна на винищення
war usage — юр. звичай війни
private war — кровна помста; самочинні воєнні дії
* * *I [wxː] n1) війна; бойові діїwar of siege — позиційна війна; icт. облогова війна; блокада
he fought in the Second World War /in World War Two/ — він учасник другої світової війни
War between the States — aмep.; icт.;громадянська війна в США (між Північчю та Півднем 1861-1865 pp.)
W. of Independence, Revolutionary W. — aмep.; icт. війна за незалежність (1775-1783 pp.)
the Thirty Years' War — icт. Тридцятирічна війна
War of the Roses — icт. війна Червоної, Білої троянди
2) боротьбаwar of nerves — війна нервів, психологічна війна
war of the elements — боротьба стихій; буря, стихійне лихо
3) ворожнеча, антагонізм4) icт. військаwar to the knife — вiйcьк. війна на винищування; боротьба не на життя, а на смерть
private war — кровна помста; самочинні військові дії ( без санкції уряду)
II [wxː] vto carry the war into the enemy's camp — переносити війну на територію супротивника; наступати; переходити в натиск ( у спорі)
1) книжн. воювати, вести війнуto war down — завоювати, підкорити
2) (with, against) боротися (з кимось, чимось)3) ворогувати, конфліктуватиIII = worse III IV = worse I V = worst IV -
6 levy
1. n1) збирання, стягування (податків тощо)2) оподаткування3) сума податку4) набір рекрутів5) кількість набраних рекрутів; новобранці6) юр. примусове стягнення боргу2. v1) збирати, стягувати (податки тощо)2) оподатковувати; штрафувати3) набирати рекрутів4) юр. примусово стягувати борг* * *I [`levi] n3) юp. стягнення ( боргу) шляхом позову ( або опису майна)II [`levi] v4) юp. стягувати ( борг) шляхом позову або примусового ( опису майна) -
7 burst
In1) вибух2) військ. шквал вогню; вогневий наліт3) метеор. прорив (маси повітря)4) спалах; порив, поривання; запал5) спорт. ривок; спурт6) імпульс, поштовх; раптове збільшення радіоімпульсу7) розм. пиятика, п'янка8) раптова появаIIv (past і p.p. burst)1) вибухати; розриватися2) лопатися, прориватися3) розривати; проривати; розламувати4) пробиватися5) вдиратися6) висаджувати в повітря7) раптом спалахнути, вибухнути8) бути переповненим9) переповнювати10) розм. зірвати, провалити (план тощо)11) зазнати краху, розоритися12) раптово з'явитися13) несподівано зламатися (тріснути, надламатися)14) несподівано зламатиto burst into flame — спалахнути, запалати
to burst into laughter — розсміятися, розреготатися
to burst into tears — розплакатися, залитися сльозами
to burst out — спалахнути, вибухнути (про війну, епідемію тощо)
* * *I n1) вибух; розрив; вiйcьк. шквал вогню; вогневий наліт; черга вогню2) мeтeop. прорив ( маси повітря)4) прорив; cпopт. ривок; cпopт. спурт5) розм. пиятика, п'янка; гульня6) раптове виникнення ( пейзажу)7) acтp. сплеск або спалах випромінювання8) обч. пакет ( даних)II vburst mode — монопольний режим, пакетний режим
( burst)1) вибухати, розриватися (тж. burst up); підривати; проривати2) лопатися, прориватися; розриватися; refl надірватися3) розривати; проривати; прориватися, пробиватися4) ( into) уриватися, увірватися5) раптово спалахнути, розпочатися6) бути переповненим; переповняти7) зірвати, провалити; зазнати краху, провалитися; розоритися (звич. про комерційне підприємство)8) раптово з'явитися (звич. у полі зору)9) несподівано зламатися; тріснути, надломитися; зненацька зламати; надломити10) to burst into smth давати вихід почуттямto burst into tears — залитися слізьми, розплакатися раптово або бурхливо починати що-небудь
to burst out crying — розплакатися, залитися слізьми
11) to burst with some emotion з трудом стримувати яке-небудь почуття12) to burst upon smb раптово спасти на думку -
8 открывать
открыть1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];5) (изобретать) винаходити, винайти що;6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…* * *несов.; сов. - откр`ытьвідкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти -
9 свобода
I СВОБОДА - особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції), С. безпосередньо виявляє себе у людській життєдіяльності, що становить взаємодію духовних (свідомих і несвідомих) і природних (тілесно-біологічних) чинників. Тому С. насамперед є усвідомленням можливісних меж людської поведінки, які залежать від конкретної ситуації людського існування (індивідуального і суспільного) і в цьому плані є усвідомленням необхідності (Спіноза, Гегель). Необхідність як специфічна детермінація природної реальності тут вказує на історично змінну міру практичного "одуховлення" ("олюднення") природи і "оприроднення" людського духу. Атрибутивними ознаками С. як духовного феномена є вибір (адже духовний "простір" є плюралістичним "полем можливостей") і відповідальність (корелят необхідності у сфері духу). У цьому відношенні С. як "пізнана необхідність" ("фаталістична С.") є лише формальною ("виродженою", позбавленою своїх істотних ознак) С. Інший (теж формальний, через блокуючий вплив на С. необхідності) різновид С. - "контингентна" С. ("сваволя" або "випадковість") - має здатність "вибирати" лише формально, адже тут ідеться про множину рівноцінних (однакових) "виборів", визначуваних не волею суб'єкта С., а киданням "жеребу" (т. зв. принцип "Буриданового віслюка"). Зрозуміло, що поряд із "фаталістичною" С. і цей її різновид (запропонований Епікуром) позбавлений не тільки реального вибору, а й відповідальності; обидва є своєрідними "відображеннями" необхідності у С., варіантами "квазісвободи". І лише "емпірична" С., що базується на вольовому виборі котроїсь із кількох (мінімум двох) нерівноцінних (а нерівноцінність визначається життєвим досвідом) можливостей, є реальною (і тому відповідальною) С., яку Кант визначає як "здатність самочинно починати ряд подій". Всі названі різновиди С. (як реальні, так і "квазіваріанти") є результатами раціональної (з позицій логічної необхідності) оцінки можливостей (неможливостей) діяти у ситуації. І, нарешті, ще один різновид С., який базується на виборі ще не існуючих наявно можливостей і тому вимагає їх попереднього (дораціонального) творення. Це "екзистенційна" (уґрунтована у найглибшій суті людського - екзистенційного - існування), або "тотальна" (Сартр) С. За Сартром, ми не обираємо бути свободними - ми засуджені до С.; засуджена до С. людина несе на своїх плечах тягар відповідальності за увесь Всесвіт. Прообразом екзистенційної С. можна вважати те, що Паскаль називав "логікою серця", на противагу "логіці голови". Вперше була запропонована (як найбільш адекватне своїй духовно-людській суті розуміння) К'єркегором. Останній характеризував екзистенційну С. як "парадоксальну", навіть "абсурдну", на тій підставі, що така С. є безпосередньою демонстрацією духовної реальності, не обтяженої перетвореною формою раціональності. У XX ст. екзистенційнаС. фактично продемонструвала себе у різних виявах творчого доробку людства, зокрема у виборі аксіоматики (неевклідові геометрії Лобачевського і Римана), у низці "божевільних ідей" нової фізики (Ейнштейн, Бор, Гайзенберг, Дирак та ін.), філософсько-літературній творчості Сартра ("Нудота"), Гайдеггера ("Лист про гуманізм"), Камю ("Міф про Сизифа"). Але чи не найголовнішим виявом екзистенційної С. є історичний вибір людини. Історичне майбуття, наголошував Сартр, не є чимось подібним до прикордонного стовпа, що стоїть у кінці шляху, воно є те, що з нього зроблять люди; хоч ми не можемо змінити минуле, але ми можемо щомиті надати йому іншого продовження. За Ясперсом, справді історичним змістом історії є унікальність і неповторність історичного процесу, а не загальне і повторюване у ньому.І. Бичко[br]II СВОБОДА в етиці - здатність людини вільно визначати підстави своїх дій і відповідно реалізувати себе. Етичний аспект С. відбиває можливість суб'єктивно значущого вибору самих намірів людини; він безпосередньо стосується самого людського суб'єкта, його волевиявлення й лише опосередковано - соціальних обставин його життєдіяльності. Поза припущенням подібного внутрішнього аспекту С. - ідея морально відповідальної поведінки людини - втрачає свій ґрунт. Проте, як зазначав іще Кант, в етичному плані особа не тому має виконувати належне, що усвідомлює себе вільною, а тому, що осягнення власного обов'язку наближає її до усвідомлення С., необхідної для того, щоб цей обов'язок виконати. Подібним чином свідомість моральної С. актуалізується почуттям любові, іншими морально-ціннісними переживаннями. Подібна деонтологічно-ціннісна презумпованість етичної С. надає їй самій статусу обов'язковості: в етичному відношенні людина мусить бути свободною, щоб мати змогу робити належний вибір, приймати рішення, нести відповідальність за свої дії. Якщо С. дії, С. творчості принципово налаштовують людину на вихід за межі будь-якої наявної ситуації, на здолання пов'язаних з останньою обмежень, то С. в етичному сенсі передбачає протилежну орієнтацію суб'єкта: її "вектор" спрямований всередину безпосередньої людської ситуації, на утвердження відповідальної причетності до неї і вибір певної позиції в ній З. азначена причетність не є рівнозначною самовіддачі сліпому плицові буття: етична С. протистоїть як титанічному пафосові безмежного самоутвердження суб'єкта, так і розчиненню останнього в буттєвій стихії, що унеможливлює совісний самоконтроль і відповідальність людини. Особистість засвідчує тут свою непідлеглість буттю загалом свободою щодо себе самої, щодо власного буттєвого "Я". І навпаки, вільно обираючи адресата своєї онтологічної причетності, вона в такий спосіб конституює саму себе як суб'єкта моральної відповідальності, обов'язку і любові. Завбачувана етична С. імплікує зверненість до фундаментальних засад людського водіння, можливостей самодистанціювання і самоідентифікації людини. Таким чином, етичний аспект С. розкриває свій сутнісний зв'язок із проблемою свободи волі. Формуючи підвалини моральної самореалізації особистості, етична С. стає дедалі актуальнішою на рівні людських спільнот - соціальних груп, націй, суспільств, перед якими на тлі сучасних глобальних проблем виразно вимальовується необхідність вибору основоположних ціннісних орієнтирів їхнього розвитку і діяльності. За умов екологічної кризи, зростаючих перетворювальних і руйнівних можливостей людської практики ці керівні цінності вже не можуть зберігати традиційний статус чогось "природно встановленого", а потребують відповідального, критично вивіреного ставлення до себе і, отже, зростаючою мірою апелюють до етичної С. людей, що їх обирають.В. Малахов[br]
См. также в других словарях:
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник